В мене теж багато старих, класних фоток - все не зберусь відсканити...
Нарешті сьогодні зібрався - пробна серія.
Всі ми сьогоднішні - вихідці зі вчора...
Так сталось, що в мене, в мої без малого сто років, ще є до кого звернутись з питаннями: - хто я? - звідки я? - чий нащадок я? - моя дитина нащадок кого?
Людина, яка відповіла на всі мої питання - сьогодні найближча з родичів - батько. Зараз йому важко по здоров"ю... та розмова не про те... Батянька мій дуже педантичний - протягом власного життя він зберіг багато фактів та свідоцтв походження нашої родини. Зараз я не буду розповідати про всі деталі - лише покажу чотири світлини:
Архіп Іванович. Мій прадід. Народився 10.04.1887. Прожив 77 років, 2 місяці, 27 днів. Уроженець Херсону. Це не фото - мальований портрет. Навіть приблизно не можу сказати скільки йому тут років. А ще дивно, що стиль нагадує "кубанський стиль". Хоча достеменно відомо - все своє життя він не покидав кордонів України - більш того - Херсонської губернії. Пішов з життя за два роки до мойого народження - 07.07.1964.
Олексій Архипович. Дід. Народився 18.03.1917. Прожив 76 років, 8 місяців, 21 день. Уроженець Херсону. Про нього я знаю багато, більш того - я його пам"ятаю - спілкувались. Дивна річ - він пройшов всю війну - був призваний ще в 1939. Дійшов до околиць Берліну - авіаційний технік-механік. Та про війну ніколи не мав бажання розовідати - навіть коли його сильно вмовляли: - воно вам треба, завжди запитував, війна, то біль, кров, втрати - то не привід для захоплюючих розповідей... краще я вам розповім про те, як були літаки тих часів побудовані... Не часто, та буваю на його могилі. Поважаю - він прожив складне і важке життя...
Влодимир Олексійович. Батько. Народився 22.06.1938 - дай Бог ому здоров"я - три години тому спілкувались телефоном. Уроженець Херсону. Більшу частину життя віддав нафтопереробці. В армії кінорадіомеханік, по суміцниству - полковий фотограф-журналіст місцевої газети. Стосунки з ним складались неоднозначно - принциповість, то його друге ім"я... Вони з мамою розлучились, коли мені було 4 роки... Пам"ятає голод, радянських полонених, німецьких полонених, румунських окупнтів, голубів свого діда, дніпровсько-херсонські паводки, день перемоги... У віці 75 років тиждень простояв на київському Майдані. Шо цікаво - ми з ним там розминулись на два дні...
Сегій Володимирович. Тобто я. Народився 18.10.1966. Уроженець Кременчука, - майже випадково. Намагаюсь бути гідним своїх предків... Наскільки це мені вдається - то вже скажуть мої нащадки...
Так і живемо...
-------------------- Не питай мене ніколи хто я... Коли мене не стане - відповідь прийде сама.
D.J.Owl, а пояс у меня на шортах был сплетен из рыбацких заводных колец, что покупались в спорттоварах.Друг кольчугу из них сплёл! Надо спросить-жива ли?
А вот интересная фотография. Сделана она на фоне разрушенной 1-й школы (так написано с обратной стороны фото). На ней. как я предполагаю, футбольная команда КрАЗа. Год не указан. На фото мой родной дядя Анатолий (первый слева)
А это один из первых самолётов, на котором начинал летать мой отец
11 класс... 96 год... внычку от родиков сфотялся... тяжело с финансами тогда было... за каждую фотю тогда отвалила маманя, за что огреб от мамани- 200000 купонов! 6 фоть 1 мл.200тыс... ох и досталось мне тогда!
-------------------- Такое ощущение, что некоторые омолаживаются, вызывая у других негатив к себе. /Заноза/ (с)
Ну, и не страшно! Один раз перетерпел, зато память на всю жизнь! Я сейчас очень сожалею, что мы мало фотографировались в детстве.
Цитата: БРАТ
увлекательно и как всегда- интересно...
Спасибо! Вот ещё одна старая фотография, работы нашего знаменитого кременчугского фотографа Ольшанского, попалась мне на глаза, - моя бабушка, мать моего папы, Тертычная Евгения Миторофановна, урождённая Матвиенко, со своей подругой. Год приблизительно 1927-1928.
18 марта 2016 22:52
Народився 18.10.1966. Уроженець Кременчука, - майже випадково. 
