Студенти факультету "Видавнича справа та редагування" Кременчуцького національного політехнічного університету імені М. Остроградського, котрими здебільшого була представлена аудиторія неформатної освітницької діалогової лекції, уважно слухали доповідь журналіста, а після - ставили питання.

Олексій зізнався початківцям та майбутнім професіоналам у тому, що за освітою він - історик, а диплому журналіста по закінченні п'яти курсів вишу ніклоли не мав. Втім, як не дивно, саме це нікого й не приголомшило. За словами самого Олексія, він досі не зустрічав жодного професіонала з великої літери, котрий мав би вищу освіту за фахом "Журналістика". Тож, впадати у відчай через відсутність підтвердження того, що ти відходив на спеціалізовані пари, аж ніяк не варто. Варто не зупинятись на досягнутому і постійно підвищувати рівень власної майстерності. Адже у сучасному світі найбільше цінуються журналісти-мультимедійники, себто такі, що вміють і писати, і знімати, і монтувати, і працювати на сайтах. Навчитися усьому, за гострого бажання та потреби, можна і вдома, цілком самостійно. Нинішній світ мультимедіа дозволяє обрати на свій смак програми та електронні курси чи майстер-класи, котрі в свою чергу дозволять кожному освоїти ті навики, які необхідні для роботи саме йому. Коли ж працювати самостійно бракне мотивації, варто відвідувати курси. Їх пропонується вдосталь на ринку неформатної освіти в Києві, Дніпропетровську чи Харкові.

Не варто забувати і про гранти та усілякі програми для майбутніх і сталих профі. Сам Олексій свого часу таки закінчив столичну Школу журналістики Київо-Могилянської академії, куди через величезний конкурс вступав аж три роки підряд. Наполегливість в кінцевому результаті перемогла і наш гість зрештою таки мав нагоду навчатись у школі абсолютно безкоштовно. Цю програму тоді спонсорував Фонд Рената Ахметова. Фінальним етапом навчання видалась поїздка до Лондона, де журналістам показали філіал мультимедійної корпорації BBC.

Олексій продемонстрував присутнім фотофільм та ролик про роботу сучсаного журналіста, здатного відзняти відео, написати до нього супроовідні теги для його оптимального поширення у пошуковій системі та швидкого потрапляння на очі користувача, змонтувати і відіслати його на сайт телеканалу. Чи й взагалі - чому б і ні? - без будь-яких проблем вийти на зв'язок у прямому ефірі.

Студенти палко обговорювали між собою побачене і питали Олексія про те, як швидко варто купувати дорогі гаджети та техніку на кшталт професійних камер та диктофонів? Як часто їх варто замінювати і як скоро такі капіталовкладення "повертаються"? Чи беруть до редакцій бажаючих працювати без особливого досвіду? Якими навиками варто володіти, перш ніж йти до редакції? Чим відрізняється робота фріленсера від роботи в штаті і чому фріленсери заробляють частіше більше?

Олексій відповів на всі запитання. І основним меседжем його промови стало переконання, що в професії майже все залежить від нас самих. Наполегливість, креативність, перемога над власним невіглаством та страхами рано чи пізно дають свої плоди. А журналістика - то найцікавіша у світі професія, якою Олексій радить займатися геть усім присунім!