Новости Кременчуга

,

погода в Кременчуге

,

фото Кременчуга, объявления

,

знакомства в Кременчуге



           Регистрация
логин :
пароль :
    
Напомнить пароль?    


Сегодня в 06:37:42: kztu : koffe
Вчера в 07:21:48: kztu : koffe
24 сентября 2017: vayn : koffe
24 сентября 2017: kztu : koffe
23 сентября 2017: pervafchka : Шурик, aj
23 сентября 2017: kztu : koffe
21 сентября 2017: Шурик :
21 сентября 2017: vayn : Рош ха-Шана. С еврейским Новым годомЯ поздравляю вас от всей души, друзья.Пусть будет до краев наполнена жизнь медом,Да так, чтоб он стекал через края!Желаю счастья вам, здоровья и удачи,Желаю долгих лет, везенья и любви,Шана това! Не будет пусть иначе,Пусть будет всё прекрасно впереди!!!
21 сентября 2017: kztu : koffe
20 сентября 2017: kztu : БРАТ,собирались на рыбу
20 сентября 2017: БРАТ : kztu, чего не шпимс?!
20 сентября 2017: kztu : koffe
19 сентября 2017: kztu : koffe
18 сентября 2017: kztu : koffe
17 сентября 2017: kztu : koffe
15 сентября 2017: kztu : koffe
14 сентября 2017: kztu : koffe
13 сентября 2017: kztu : koffe
12 сентября 2017: kztu : koffe
11 сентября 2017: kztu : koffe
10 сентября 2017: kztu : Голодный,не читайте на ночь газет....
10 сентября 2017: Голодный : так вот мне интересно глянуть, где доказывают, что 1 больше, чем 12 smile-03
10 сентября 2017: Голодный :
Цитата: kztu
kztu
, та методичка простая - порося аж крестился, шоб мильярд баксов дали, всё, страна спасена... smile-03 А вот Путин давал ещё 12 ярдов, но тут, конечно же, бакс бы попёр... от избытка, видимо.
10 сентября 2017: kztu : koffe
8 сентября 2017: kztu : koffe
7 сентября 2017: kztu : morning
7 сентября 2017: Шурик : drinks
7 сентября 2017: kztu : koffe
6 сентября 2017: Шурик : pervafchka, smile-25
6 сентября 2017: pervafchka : Шурик, smile-01
Только зарегистрированные посетители могут писать в чате.

•   Кременчуг » Культура » Огляд книг місцевих авторів: відгук на книгу кременчужанки Любові Васильєвої «Крізь призму сльози» 


 
     

Огляд книг місцевих авторів: відгук на книгу кременчужанки Любові Васильєвої «Крізь призму сльози»

     
29-11-2015, 17:45: Культура
Поделись новостью с друзьями на:

Огляд книг місцевих авторів: відгук на книгу кременчужанки Любові Васильєвої «Крізь призму сльози»


Щойно з-під пера Любові Васильєвої вийшла книга-роман «Крізь призму сльози». Хочеться відзначити надзвичайний інтонаційний лад книги, яка читається з неабияким зворушенням та подивуванням, надто вже, коли йдеться про тернисту дорогу тих, хто йшов по ній як на Голгофу. Тут вистачає всього: і безмір емоцій, мудрості та доброти, синівської любові до Неньки-України. Кожне таке вкраплення по-новому спалахує у будь-якому сюжеті: в школі, в родинах, у стосунках героїв, що проходять військову службу на Курилах, у Сибіру, в Афганістані та на території України. Доречними являються і образно-інтонаційні тексти, якими авторка наділяє «супутні» рядки, від чого основний «голос» роману лише набуває моментів контрастності та внутрішнього драматизму. Важливим є й те, що досить часто інтонаційні перегуки служать опертям для подальшого розуміння внутрішнього світу героїв.

Попри те, що авторка намагається «обігріти» всіх своїх персонажів, усе ж основну увагу таки прикуто до образів головних героїв. Поруч із основною проблематикою роману, де попереду стосунки між чоловіками та жінками, спостерігаємо й ще декілька важливих тем: пошук людиною своїх внутрішніх алмазів, своєї богонатхненної зорі, монолітного сплаву чуття і мислі. Загалом же її герої впевнені в собі, криляться в майбутнє, гідні уваги й поваги серед членів своїх колективів.

«Крізь призму сльози» – це енциклопедія не тільки військового побуту, викладеного просто і доступно, але й самого життя в гарнізоні: зі стосунками молодшого покоління зі старшими, жіночими «поведінковими» підказками на адресу ще зовсім юних «попутниць» офіцерства, звичними для багатьох родин митарствами самих офіцерів та їхніх дружин.

Інша тема – війна в Афганістані. Здавалося б, що воїни Збройних Сил Радянського Союзу воюють з ворогом, бо ті вбивають їх та їхніх друзів, одначе не всі так думають. Тихо, без особливого наголосу, Любов Васильєва вводить думку про «цивілізованого» радянського сусіда, який непрошеним гостем та ще й зі зброєю в руках чомусь прийшов його захищати, нести сюди свою культуру й остовпілий час…

Авторка ставить на терези озброєних протиборців – і афганці, і бійці підрозділів «визволителів» іноді набувають рис самообдурених, знавіснілих та примітивних у своїх діях, однак і там, і тут переважають правда, Бог і любов. І хоча безвихідь не раз подавала знак, іноді цього бувало досить для перемоги чи виживання у найскрутніших ситуаціях, як це трапилося з льотчиком Сашком Горовим. Моральний максималізм особливо гостро пронизує думки тих, хто волею долі опинився на чужій землі. Авторка сміливо знімає табу з моральних пересторог і виставляє напоказ усі закамарки душі і тіла своїх героїв. Ніби стопотужним гонгом лунають думки-покаяння пораненого майора Горового, коли той, лежачи в горах, себе запитував: «Що я тут роблю? Навіщо я тут? Я вбиваю людей, які захищають свою землю, свою країну? А я? Я? Я? Хто я? Я просто вбивця! Вбивця! Вбивця!» Ба більше того, коли Горовий отримав ще й укус отруйного скорпіона, авторка наділила свого героя такими словами: «Та нас же ненавидить не тільки народ, а все живе, що може рухатись. Нас гонять звідси усі: ті ж самі шакали, комахи, холодні, здавалось би мертві скелі і навіть оця твар». Або: «Весь народ проти нас воює…»

Дещо іншими характеристиками змальовує авторка ще одного героя війни – Миколу Коцюбу. Доля цього чоловіка після повернення додому показана так, неначе сам Всевишній змусив його збирати і чорні й білі печалі. Навіть рідна мати, дивлячись ув очі своєму синові, кричала: «Ти там, в Афганістані, людей стріляв! Ти їх убивав! Убивця!». А коли зраджений не тільки дружиною, але й рідною матір’ю молодий чоловік надумав одружитися вдруге, ні розуміння, ані підтримки не знайшов ніде – тільки чортик розважався і корчив своє ненависне рило, що й призвело Миколу до передбачуваного кінця. Ніби керуючись словами: «Не страшно вмирати, а страшно не жити», – Микола вибирає шлях у потойбіччя.

Важливе місце в романі посідає тема рідного краю, його степи, ліси, води і поля… Пересуваючись схилами узвиш-могил чи присівши на відпочинок в горах, бійці з великою тугою вдавалися до читання світанків своєї юності, листали її сторінки зі світлом ранкових туманів, цвітом вишнево-яблуневого саду та розкошуванням верболозу, згадували сільський ставок чи степовий простір, хоча кожен відчував, що у цьому бою може обірватися його життя. І в поведінці, і в діалогах прочитувалося: “А що там, на моїй землі, в рідній оселі, місті чи селі, де живуть його батьки та друзі?» Солдати й офіцери Юрко, Андрій, Яків, Мар’ян, Вітьок, Гриша, Женя, Павло, Гена, Олег загинуть саме з думками про ріднокрай, що тремтіли, як тятива, і як вогні проростали крізь всенький Всесвіт.

Війна в Афганістані показана авторкою не тільки в призмі горя й смерті воїнів колишнього окупаційно-тоталітарного режиму Радянського Союзу, – вона також засвідчила наявність сил і незнищенного морального духу народу далекого краю.

Торкаючись ще раз величної теми кохання, варто наголосити, що в книзі Любові Васильєвої «Крізь призму сльози» акцентовано момент не сімейної зради, а високої та палкої любові героїв твору, які проносять її у своїх серцях протягом десятиліть. І хоча отрута зради торкнулася долі членів двох сімей, де чоловік Тетяни Сашко Горовий любить Ольгу, дружину свого командира Сергія Величка, однак кожен із них поводиться достойно, намагаючись поважати своїх ближніх. Бувало, чекаючи перемоги, Ольга ковтала сльози, пестила туман, дивилась в далеч, де разом з нею сходили з розуму навіть зорі, однак намацувала свій час і себе в ньому й залишалася разом зі своєю сім’єю.

Іноді їхні стосунки нагадували суміш любові й ненависті, страху й поклоніння, від чого їхні заблудлі душі хворобливо ридали, та все ж вони зуміли зберегти сім’ї, виростили дітей, а заодно і пронести свою любов через усе життя. У життєвій круговерті, навіть знаходячись на межі життя і смерті, вони вихлюпували душі у плачах та піснях і знаходили сили в пошуках шляху від біди до радості.

Майнуло життя, як лісова луна. Ось уже й діти підросли, однак та любов, що разом з усмішкою в плесах очей зародилася в Олександра Горового та Ольги Терещенко-Величко ще в шкільні роки, з часом не згасла…
Варто зазначити й те, що книга вирізняється високими мовно-літературними смаками. Іноді складалося враження, що авторка обмінювалася творчими ідеями, експериментувала різними техніками, змінювала художній почерк, аби тільки більш доступною залишалася художня аналітика з осмисленням світоглядних зрушень свого часу.

Федір Чужа, член Кременчуцької спілки літераторів «Славутич»

pentagon.in.ua

 Опубликовал: strelok_olga   |   Просмотров: 5812   |   Комментарии (0)  |   Обсудить на форуме


html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Вы зашли на сайт как гость.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем,
что-бы иметь возможность оставлять комментарии и пользоваться всеми службами портала.

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.

     
Наша витрина
     

Лосины "Лео"
Лосины "Лео"
Цена: 176 грн. Купить

     
Новости
     

Это актуально


Пульс города


Закон


Городская власть


Экономика Кременчуга


Политика


Криминал


Проишествия


Культурные события


Здоровье


Экология


Образование


Кременчуг спортивный


Полтавщина


Новости Украины


     
Последнее фото с форума
     

     
Управление фотоальбомами
     
Фотогалерея
Мои персональные альбомы
Создать новый альбом

Последнее фото
Альбом: Моделизм, занятие для мальчиков, больших и маленьких
Автор: Backfire

Все мы в детстве "клеили самолетики", большинство из нас про это уже и не помнит. Но есть люди для кого это занятие переросло из детского увлечения в страсть граничащую с искусством.

     
Актуальное на форуме
     
Черный список магазинов/услуг Вчера, 12:14 от Кумыс Саксагыр
Владимир Шебзухов Стихи о детях и для детей 24 сентября 2017 21:02 от zakko2009
Мысли вслух или о чём ты сейчас думаешь!? 22 сентября 2017 21:19 от kztu
Грибы 21 сентября 2017 09:20 от vayn
Рыбалка 20 сентября 2017 21:25 от kztu
\"Летят самолёты- привет Мальчишу\" © 20 сентября 2017 00:54 от Backfire
Наука и Смысл Жизни 18 сентября 2017 19:33 от Backfire
Этот день в истории, исторические афоризмы 18 сентября 2017 17:55 от kztu
ФОРУМОВКИ. 13 сентября 2017 22:31 от Backfire
Что сейчас читаем? 10 сентября 2017 22:03 от Tenechka
Веложизнь (покатушки , выезды и т.д.) 4 сентября 2017 10:22 от vayn
Как я провел уикенд 3 сентября 2017 05:35 от kztu
Фото, сделанные вами 30 августа 2017 14:34 от kztu
Продам мёд!  21 августа 2017 20:32 от Заноза
Задаём вопросы, получаем ответы. 19 августа 2017 17:31 от Голодный
Політгумор і політплакат 15 августа 2017 12:02 от Шурик
Западная Украина  12 августа 2017 13:56 от leka
Крым, реалии. 11 августа 2017 09:14 от kztu
Юридические услуги, адвокат в Кременчуге  9 августа 2017 18:41 от Fortis
Регистрация ФЛП, ООО, ЧП (ФОП, ТОВ, ПП) в Кременчуге 9 августа 2017 18:38 от Fortis
Астрономия на тротуаре 8 августа 2017 15:17 от leka
Наши любимые чада !!! 8 августа 2017 14:41 от КАЙ
Фотосъёмка авто 7 августа 2017 14:42 от Jeks
Куда пропадают дальнобойщики или угадай страну 6 августа 2017 17:52 от Шурик
Автотема 6 августа 2017 16:14 от kztu
Мечтаю о тебе...собственный бизнес! 3 августа 2017 07:22 от КАЙ
Аутизм 31 июля 2017 23:48 от oxana971
Сниму квартиру 31 июля 2017 22:54 от Сейчас
Молдавский коньяк отличного качества - 70 грн. литр 31 июля 2017 16:18 от aprel2016
Мобилография - фото и видео на мобильный 28 июля 2017 06:16 от kztu

     
Реклама на портале
     


реклама на портале
     
ТОП "Спасибо!"
     
ruda98 (8952)
Shadow (6303)
Хомяк (5929)
Yara (5070)
kztu (5006)
КАЙ (4579)
Backfire (4127)
Язычник (3900)
Заноза (3887)
Коляски Санки: снегокаты детские .
nikita-shop.ru