Новости Кременчуга

,

погода в Кременчуге

,

фото Кременчуга, объявления

,

знакомства в Кременчуге



           Регистрация
логин :
пароль :
    
Напомнить пароль?    


28 апреля 2017: kztu : koffe
27 апреля 2017: kztu : smile-03
27 апреля 2017: Язычник : kztu, какое странное совпадение во времени... :)
27 апреля 2017: Язычник : smile-33
26 апреля 2017: kztu : koffe
25 апреля 2017: kztu : koffe
24 апреля 2017: kztu : koffe
23 апреля 2017: kztu : koffe
22 апреля 2017: kztu : koffe
21 апреля 2017: kztu : koffe
20 апреля 2017: Язычник : smile-33
19 апреля 2017: kztu : koffe
18 апреля 2017: kztu : koffe
18 апреля 2017: Язычник : smile-33
17 апреля 2017: kztu : koffe
16 апреля 2017: Язычник : - Сагиб, Сагиб ! Мустафа сказал, что христиане утверждают, что Христос воскрес! - Удивительно... Но я допускаю такую возможность, ведь на все воля Аллаха!
16 апреля 2017: Язычник : smile-33
16 апреля 2017: ruda98 : kztu, Воистину Воскрес!
16 апреля 2017: kztu : Христос воскрес!!!!
15 апреля 2017: kztu :
Цитата: Шурик
И пиво пить)
уже...
15 апреля 2017: Шурик : И пиво пить)
15 апреля 2017: Шурик : И у меня. Щас на кухню колдовать пойду заливное из языков и окрошечку) И яйца докрашивать буду)
15 апреля 2017: Tenechka : kztu,а у меня все только в процессе.
15 апреля 2017: kztu : покрасил
15 апреля 2017: kztu :
Цитата: Tenechka
тихо
-все яйца красят!
15 апреля 2017: Tenechka : тихо на форуме.....всех с наступающим!
15 апреля 2017: kztu : koffe
14 апреля 2017: kztu : koffe
14 апреля 2017: Шурик : Во истинну, шалом!
13 апреля 2017: vayn : Шалом земляне!
Только зарегистрированные посетители могут писать в чате.

•   Кременчуг » Культура » Огляд книг місцевих авторів: відгук на книгу кременчужанки Любові Васильєвої «Крізь призму сльози» 


 
     

Огляд книг місцевих авторів: відгук на книгу кременчужанки Любові Васильєвої «Крізь призму сльози»

     
29-11-2015, 17:45: Культура
Поделись новостью с друзьями на:

Огляд книг місцевих авторів: відгук на книгу кременчужанки Любові Васильєвої «Крізь призму сльози»


Щойно з-під пера Любові Васильєвої вийшла книга-роман «Крізь призму сльози». Хочеться відзначити надзвичайний інтонаційний лад книги, яка читається з неабияким зворушенням та подивуванням, надто вже, коли йдеться про тернисту дорогу тих, хто йшов по ній як на Голгофу. Тут вистачає всього: і безмір емоцій, мудрості та доброти, синівської любові до Неньки-України. Кожне таке вкраплення по-новому спалахує у будь-якому сюжеті: в школі, в родинах, у стосунках героїв, що проходять військову службу на Курилах, у Сибіру, в Афганістані та на території України. Доречними являються і образно-інтонаційні тексти, якими авторка наділяє «супутні» рядки, від чого основний «голос» роману лише набуває моментів контрастності та внутрішнього драматизму. Важливим є й те, що досить часто інтонаційні перегуки служать опертям для подальшого розуміння внутрішнього світу героїв.

Попри те, що авторка намагається «обігріти» всіх своїх персонажів, усе ж основну увагу таки прикуто до образів головних героїв. Поруч із основною проблематикою роману, де попереду стосунки між чоловіками та жінками, спостерігаємо й ще декілька важливих тем: пошук людиною своїх внутрішніх алмазів, своєї богонатхненної зорі, монолітного сплаву чуття і мислі. Загалом же її герої впевнені в собі, криляться в майбутнє, гідні уваги й поваги серед членів своїх колективів.

«Крізь призму сльози» – це енциклопедія не тільки військового побуту, викладеного просто і доступно, але й самого життя в гарнізоні: зі стосунками молодшого покоління зі старшими, жіночими «поведінковими» підказками на адресу ще зовсім юних «попутниць» офіцерства, звичними для багатьох родин митарствами самих офіцерів та їхніх дружин.

Інша тема – війна в Афганістані. Здавалося б, що воїни Збройних Сил Радянського Союзу воюють з ворогом, бо ті вбивають їх та їхніх друзів, одначе не всі так думають. Тихо, без особливого наголосу, Любов Васильєва вводить думку про «цивілізованого» радянського сусіда, який непрошеним гостем та ще й зі зброєю в руках чомусь прийшов його захищати, нести сюди свою культуру й остовпілий час…

Авторка ставить на терези озброєних протиборців – і афганці, і бійці підрозділів «визволителів» іноді набувають рис самообдурених, знавіснілих та примітивних у своїх діях, однак і там, і тут переважають правда, Бог і любов. І хоча безвихідь не раз подавала знак, іноді цього бувало досить для перемоги чи виживання у найскрутніших ситуаціях, як це трапилося з льотчиком Сашком Горовим. Моральний максималізм особливо гостро пронизує думки тих, хто волею долі опинився на чужій землі. Авторка сміливо знімає табу з моральних пересторог і виставляє напоказ усі закамарки душі і тіла своїх героїв. Ніби стопотужним гонгом лунають думки-покаяння пораненого майора Горового, коли той, лежачи в горах, себе запитував: «Що я тут роблю? Навіщо я тут? Я вбиваю людей, які захищають свою землю, свою країну? А я? Я? Я? Хто я? Я просто вбивця! Вбивця! Вбивця!» Ба більше того, коли Горовий отримав ще й укус отруйного скорпіона, авторка наділила свого героя такими словами: «Та нас же ненавидить не тільки народ, а все живе, що може рухатись. Нас гонять звідси усі: ті ж самі шакали, комахи, холодні, здавалось би мертві скелі і навіть оця твар». Або: «Весь народ проти нас воює…»

Дещо іншими характеристиками змальовує авторка ще одного героя війни – Миколу Коцюбу. Доля цього чоловіка після повернення додому показана так, неначе сам Всевишній змусив його збирати і чорні й білі печалі. Навіть рідна мати, дивлячись ув очі своєму синові, кричала: «Ти там, в Афганістані, людей стріляв! Ти їх убивав! Убивця!». А коли зраджений не тільки дружиною, але й рідною матір’ю молодий чоловік надумав одружитися вдруге, ні розуміння, ані підтримки не знайшов ніде – тільки чортик розважався і корчив своє ненависне рило, що й призвело Миколу до передбачуваного кінця. Ніби керуючись словами: «Не страшно вмирати, а страшно не жити», – Микола вибирає шлях у потойбіччя.

Важливе місце в романі посідає тема рідного краю, його степи, ліси, води і поля… Пересуваючись схилами узвиш-могил чи присівши на відпочинок в горах, бійці з великою тугою вдавалися до читання світанків своєї юності, листали її сторінки зі світлом ранкових туманів, цвітом вишнево-яблуневого саду та розкошуванням верболозу, згадували сільський ставок чи степовий простір, хоча кожен відчував, що у цьому бою може обірватися його життя. І в поведінці, і в діалогах прочитувалося: “А що там, на моїй землі, в рідній оселі, місті чи селі, де живуть його батьки та друзі?» Солдати й офіцери Юрко, Андрій, Яків, Мар’ян, Вітьок, Гриша, Женя, Павло, Гена, Олег загинуть саме з думками про ріднокрай, що тремтіли, як тятива, і як вогні проростали крізь всенький Всесвіт.

Війна в Афганістані показана авторкою не тільки в призмі горя й смерті воїнів колишнього окупаційно-тоталітарного режиму Радянського Союзу, – вона також засвідчила наявність сил і незнищенного морального духу народу далекого краю.

Торкаючись ще раз величної теми кохання, варто наголосити, що в книзі Любові Васильєвої «Крізь призму сльози» акцентовано момент не сімейної зради, а високої та палкої любові героїв твору, які проносять її у своїх серцях протягом десятиліть. І хоча отрута зради торкнулася долі членів двох сімей, де чоловік Тетяни Сашко Горовий любить Ольгу, дружину свого командира Сергія Величка, однак кожен із них поводиться достойно, намагаючись поважати своїх ближніх. Бувало, чекаючи перемоги, Ольга ковтала сльози, пестила туман, дивилась в далеч, де разом з нею сходили з розуму навіть зорі, однак намацувала свій час і себе в ньому й залишалася разом зі своєю сім’єю.

Іноді їхні стосунки нагадували суміш любові й ненависті, страху й поклоніння, від чого їхні заблудлі душі хворобливо ридали, та все ж вони зуміли зберегти сім’ї, виростили дітей, а заодно і пронести свою любов через усе життя. У життєвій круговерті, навіть знаходячись на межі життя і смерті, вони вихлюпували душі у плачах та піснях і знаходили сили в пошуках шляху від біди до радості.

Майнуло життя, як лісова луна. Ось уже й діти підросли, однак та любов, що разом з усмішкою в плесах очей зародилася в Олександра Горового та Ольги Терещенко-Величко ще в шкільні роки, з часом не згасла…
Варто зазначити й те, що книга вирізняється високими мовно-літературними смаками. Іноді складалося враження, що авторка обмінювалася творчими ідеями, експериментувала різними техніками, змінювала художній почерк, аби тільки більш доступною залишалася художня аналітика з осмисленням світоглядних зрушень свого часу.

Федір Чужа, член Кременчуцької спілки літераторів «Славутич»

pentagon.in.ua

 Опубликовал: strelok_olga   |   Просмотров: 5330   |   Комментарии (0)  |   Обсудить на форуме


html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Вы зашли на сайт как гость.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем,
что-бы иметь возможность оставлять комментарии и пользоваться всеми службами портала.

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.

     
Наша витрина
     

ПЛАТЬЕ
ПЛАТЬЕ
Цена: 536 грн. Купить

     
Новости
     

Это актуально


Пульс города


Закон


Городская власть


Экономика Кременчуга


Политика


Криминал


Проишествия


Культурные события


Здоровье


Экология


Образование


Кременчуг спортивный


Полтавщина


Новости Украины


     
Последнее фото с форума
     

     
Управление фотоальбомами
     
Фотогалерея
Мои персональные альбомы
Создать новый альбом

Последнее фото
Альбом: Форумовка 04/03
Автор: Backfire

Эээх хорошо встречаться офлайн :-)))

     
Актуальное на форуме
     
Интересное, сильное, яркое видео. Вчера, 21:50 от БРАТ
Мысли вслух или о чём ты сейчас думаешь!? Вчера, 21:35 от БРАТ
Домашняя зверушка Вчера, 15:19 от БРАТ
ГБО и зазор на свечах +  Вчера, 11:23 от БРАТ
Воскресник. Вчера, 10:27 от Заноза
\"Летят самолёты- привет Мальчишу\" © 28 апреля 2017 21:13 от Шурик
Рыбалка 28 апреля 2017 08:23 от КАЙ
Крым, реалии. 26 апреля 2017 05:28 от kztu
Полезная информация о здоровье 25 апреля 2017 17:37 от Шурик
Этот день в истории, исторические афоризмы 25 апреля 2017 15:04 от Backfire
АвтоЮрЛикбез 25 апреля 2017 12:26 от kztu
Дорог нет, остались лишь направления... 25 апреля 2017 11:43 от werwolf
Фото, сделанные вами 25 апреля 2017 11:41 от werwolf
Мобилография - фото и видео на мобильный 25 апреля 2017 11:36 от werwolf
Наука и Смысл Жизни 24 апреля 2017 05:06 от Nwczion
Аутизм 23 апреля 2017 13:39 от oxana971
Помогите противостоять бездеятельности полиции Кременчуга!!! 21 апреля 2017 16:08 от oxana971
Настроение в картинках. 19 апреля 2017 18:34 от kztu
Удобрение-биогумус для дач, усадеб и пр 18 апреля 2017 23:36 от vayn
Очень важно и очень интимно.О том,что не всем удаётся обсудить это.... 15 апреля 2017 07:48 от Заноза
Электроника (муз. жанр) 14 апреля 2017 17:15 от Tenechka
Помогите с работой! 13 апреля 2017 21:23 от vayn
Молдавский коньяк отличного качества - 70 грн. литр 12 апреля 2017 11:57 от aprel2016
Дача 10 апреля 2017 21:30 от kztu
Женская и мужская логика. В чём отличие ? 9 апреля 2017 12:44 от Заноза
Владимир Шебзухов Стихи о детях и для детей 8 апреля 2017 06:44 от zakko2009
Музыка настроения 7 апреля 2017 21:30 от Tenechka
Політгумор і політплакат 7 апреля 2017 11:23 от Язычник
C днём варенья !!! 7 апреля 2017 07:14 от ruda98
Трегубова Оксана. ДЦП! 5 апреля 2017 00:33 от ksenona

     
Реклама на портале
     


реклама на портале
     
ТОП "Спасибо!"
     
ruda98 (8914)
Shadow (6302)
Хомяк (5929)
Yara (5063)
kztu (4834)
КАЙ (4521)
Backfire (4093)
Язычник (3892)
Заноза (3874)
Коляски Санки: снегокаты детские .
nikita-shop.ru