У кременчужан є така унікальна можливість - долучитись до самовиховання та виховання театрального й мистецького смаку своїх маленьких чад, для яких у місті проходить своя театральна культурна програма, представлена аматорськими дитячими театральними колективами. Чи можна розглядати сучасний театр як культурну міру розвитку суспільства? Звісно, що так, і в цьому сенсі Кременчук, таки є культурним містом. Нам пощастило! Відвідавши у форматі «Театральної весни», що ще впродовж тижня триватиме у міському палаці культури, кілька вистав місцевих аматорських труп та гостей міста з Харкова, Чернігова та Хмельницького, можу з упевненістю засвідчити, театральне життя в промисловому Кременчуці таки бере гору над неосвіченістю і байдужістю. Вже сформоване коло постійних відвідувачів театральних вечорів у місті говорить саме за себе – кременчужани прагнуть жити повним життям, у якому не останнє місце займають мистецькі та культурні події. Складно переоцінити внесок директора МПК Сергія Михайловича Ситника, котрий робить все можливе і неможливе задля розширення кола завсідників театру, донесення його в маси, виховання театрального смаку у дорослих містян та підростаючого покоління. Саме йому ми завдячуємо таким чудовим заходом, що набуває масштабності вже п’ятий рік поспіль, як мистецький фест «Театральна весна».
Старий Художній салон перестане бути соромом в центрі міста і перетвориться на актуальний мистецький простір вже сьогодні, 28 березня. Багато років поспіль головний «Художній салон» Кременчука перебував у відверто занедбаному стані. Тож, поряд з його вицвітшою й час від час підмалювуваною вивіскою, над побитими та заклеєними «ізолєнтою» вікнами, доречно було би почепити інший характерний напис «Пострадянський застой». І невідомо скільки би ще часу довелося чекати проросійськи зорієнтованому суспільству, перш ніж щось для цього художнього салону змінилося б. Якби не курс на Європу. Завдяки останньому, європейські гранти стали доступнішими і ближчими для українського суспільства, в тому числі і в мистецькій сфері.
З керівником Міського палацу культури та не випадково головним театралом нашого міста, колишнім студентом і випускником столичного маститого вузу - національного університету імені Карпенка Карого, з мистецьким діячем, актором та режисером Сергієм Ситником спілкуватись одне задоволення. Інтелігентний, освічений і просто закоханий у свою справу, такий співрозмовник – мрія для журналіста.
Що насправді криється за текстом пісні білоруського виконавця Сергія Михалка, широковідомого на пострадянському просторі як екс-музикант і форнтмен гурту «Ляпіс Трубєцкой», про «воїнів світла та добра», що фактично стала неофіційним гімном Майдану? Боротьба за те саме добро чи, все ж таки, за комерційного слухача? Нещодавній кременчуцький гастролер екс-«Ляпіс Трубєцкой» Михалок проти реального героя, що пройшов АТО і втратив кінцівки, продовжуючи вести суспільну діяльність і допомагати родинам загиблих бійців, Олександр Чалапчій. Хто перемагає в цій битві для Вас? Воїни світла, воїни добра втрачають кінцівки у жорстокій боротьбі зі злом.. А не вкривають власне тіло татуюваннями чи створюють рок-гурти, графічне оформлення яких включає нео-фашистську символіку, яку розгледіли навіть у старій і «добрій» Європі, де діяльність та творчий продукт гурту у зв’язку з цим благополучно заборонили. Автор пісні про тих самих «воїнів світла і добра», екс-«Ляпіс Трубєцкой» Сергій Михалок вчиняє саме так. Тож останній, як на мене, займається, підміною понять.
У столиці в рамках Ukrainian Fashion Week влаштували показ "Витоки" — це український національний костюм в інтерпретації української дизайнерки Яни Червінської. "Основна ідея колекції, - каже дизайнерка, - передати відчуття спокою, затишку та умиротворення. Я вивчаю сучасні утопічні суспільства, які функціонують поза законами глобалізації, воєн, технічного прогресу. Використання традиційних народних технік викликає відчуття дотичності до чогось вічного та непорушного, як і вся спадщина народного костюму". Залишається лише висловити сподівання, що наступного разу костюми матимуть більш сучасний вигляд і можливість застосування у буденному гардеробі пересічної українки!
Головний художник міського палацу культури імені Петровського Вакуленко Василь Якович натхненно обіймає посаду понад тридцять років, виховуючи тут власних учнів
Неопублікована до цього дня розмова з відомим письменником Сергієм Жаданом, володарем не однієї престижної європейської літературної премії, любителя кріпкого слівця у власних романах, та виключно там, де це доречно, а доречно це, за сюжетних обставин, майже скрізь..
За кілька тижнів у Львові на місці колись популярного серед львів'ян кафе «Призма» запрацює новий тематичний паб «Горіла шина». Один з авторів ідеї Віктор Малига називає його «революційним» пабом за мотивами Майдану.
Таке могло спасти на думку тільки Жадану – сіяти культуру на згарищах війни. А що? На думку редакції, є в цьому своя потужна символіка, мовляв, за зимою завжди приходить весна, а український народ існує доти, допоки існує його культура
Впервые в Кременчуге выступит Benny Benack III (USA) - вокал, труба и "Performance" Big Band (г. Николаев). Вместе с ними - уже известный нашему зрителю контрабасист Ark Ovrutski (Ukraine - USA) и наш джаз-бенд Apple Jam.
В апреле 2014 года в Кременчуге пройдет первый этап мирового чемпионата по настольной игре «Ticket to Ride: Европа». Чемпионат организован крупнейшим российским издательством настольных игр Hobby World, французским издательством Days of Wonder и кременчугским клубом настольщиков Рандом.
Все мы в детстве "клеили самолетики", большинство из нас про это уже и не помнит. Но есть люди для кого это занятие переросло из детского увлечения в страсть граничащую с искусством.
