Кременчук – спортивний…

18 квітня в Кременчуці відбувся чемпіонат міста з STREET WORKOUT и Street Lifting. Матеріали містять фотозвіт.

Кременчук – місто промислове. Місто, зруйноване під час другої світової, у період розвиненого соціалістичного будівництва відбудовано за кошти чисельних його виробництв, насамперед, одного з найпотужніших в Радянському Союзі автомобільних заводів – КрАЗ. Тож Кременчук був і залишається могутнім виробничим осередком, бюджет якого «годує» Полтавську область з її адміністративним центром та наповнює частину бюджету нашої країни.

Майже цілковито знищений під час Великої Вітчизняної і відбудований за прикладом багатьох типових радянських міст, Кремінь сьогодні не несе особливої архітектурно-історичної цінності у сенсі накопичення у місті пам’яток архітектури та історії різних історичних епох. Тут представлена лише одна епоха – квітучого радянського соціалізму, з її досить примітивною архітектурою у стилі, і це в кращому випадку, сталінського ампіру, приклади якого у місті поодинокі та невибагливі, в гіршому і куди поширенішому – хрущовського «архітектурного несмаку».

Кременчук, на відміну від Полтави чи Львова ніколи не був осередком культури чи андеграундних молодіжно-суспільних течій. Він живе у промисловому ритмі, а його мешканці, здебільшого заводчани, відверто мало цікавляться тенденціями сучасної вітчизняної та світової літератури, кінематографу чи театру. Останній, до речі, у місті, так і не збудували. Бо завжди не на часі. То криза, то війна. Але ж загальна причина пролягає зовсім у іншій площині. Тут, у Кременчуці, без театру «якось проживуть».

Однак місто, в дусі комуністичного патріотизму все тих же славнозвісних радянських часів, з любов’ю та глибокою сердечною шаною завжди ставилось до спорту. Спортивні змагання та естафети до середини буремних 90-хх були невід’ємною складовою проведення масових міських свят. А які тут створено для цього архітектурні спортивні площадки – просто чудо спортивного простору для масового вжитку! Тут на дерев’яних лавах стадіонів ще довго після розпаду СРСР сумнозвісним нагадуванням про нього майоріли свідчення пострадянського минулого, на кшталт полум’яних написів «Мир Труд Май», чи то пак «Терпенье и труд - Все перетрут!». Чого вартий тільки найбільший міський стадіон, що в минулому належав тому ж вищезгаданому екс-гіганту промисловості - Кременчуцькому автомобільному заводу, а нині є приватизованим міським Політехнічним інститутом імені Остроградського.

І сьогодні місто має спортивне обличчя і воно криється не тільки в оновленому екс-мером міста, трагічно загиблим минулого літа, стадіоні «Кремінь», де тренується міська футбольна команда. Воно пульсує в різноманітних спортивних заходах, котрі організовують жителі Кременчука з метою проявити свою активну життєву позицію і генетичну приналежність до раси спортивно-вихованих і суспільно-відповідальних громадян.

І це не може не радувати, адже сучасна молодь, котра втратила радянські перспективи безкоштовного якісного навчання, а натомість отримала дику сьогоденну, затягнуту зашморгом на шиї, багаторічну економічну кризу розвиваючогося капіталізму, молодь зі складними долями містян промислового центру, повинна мати те, до чого варто призвичаїтись за умов фактичної відсутності інших морально-стійких і суспільно-здорових альтернатив. Непогано, якщо такою альтернативою буде саме спорт.

Днями в Кременчуці пройшов чемпіонат міста з STREET WORKOUT и Street Lifting. Дарина Чепига з міста Дніпропетровська, світова рекордсменка з даного виду спорту і спеціальний гість заходу, була присутня на ньому. Наймолодша учасниця однієї з кременчуцьких команд в свої 12 років вже здала норматив BAR-BARIANS і стала членом збірної України, з чим ми її і вітаємо!

Фотозвіт наводимо нижче.

Всім спортсменам-кременчужанам – так тримати!